суботу, 15 листопада 2008 р.

Українізації Ялти - 10 рочків!!!

Сьогодні (14.11.08) в Ялті святкували 10-ліття Української школи. Кажуть, програма була затягнутою, традиційно для подібний "домашніх" заходів; виступали старійшини; влада представлена у межах пристойності: головні пузатики послали підлеглих привіт передати; не обійшлося без дарування живопису та дитячих читань віршиків. Тож все як у всіх нормальних школах.
Але йдеться все ж не про нормальну, а навіть паранормальну школу, для якої минуле десятиліття було битвою на виживання, і її ще не виграно. Взагалі в кримській освітній ситуації багато парадоксів.
З одного боку, лунають крики про надмір українізації, на кшталт: "українською будуть викладати НАВІТЬ фізкультуру!!!"
http://novynar.com.ua/worldabus/36700
Вдячні реципієнти таких голосінь - бабусі, дідусі та їх кучеряві онуки зі зґвалтовано-збоченою орієнтацією на більшовицько-царську імперію (скільки я таких знаю в Криму - енциклопедію видавай, колись про них напишу... дружньо). Місцеві чиновники на ці "скарги з народу" летять, як Бетмани. Не знаю, чим закінчився недавній моніторинг, ініційований п. Боярчуком, найголовнішим ялтинським регіоналом і за сумісництвом ймовірним наступним мером Міста Щастя (отже, не випадок - тенденція). Йшлося про "створення тимчасової депутатської комісії міської ради з контролю за використанням російської мови у сфері освіти в Ялті". "Комісари" мали порахувати кількість підручників російською, навчальних годин, кількість російськомовних вчителів. Про результати поки що не чути - ще рахують... Найбільше мені подобається, що комісія буде вивчати "можливість вільного використання російської мови в інших сферах суспільного життя" (
http://www.yalta-gs.gov.ua/news/detail.php?ID=3383). Але не будемо про смішне.

З другого боку, є реальний попит на українське. З різних причини: сентиментально-патріотичних або меркантильних - нема різниці. Існуючі пропозиції у вигляді 5-6 українських шкіл на Крим (ніхто точно не скаже скільки їх, і таких, що не тільки на папері!) явно цей попит не покривають. Особливо писати про це не буду - до мене вже писали. Ось, наприклад, http://h.ua/story/96342/ або http://mediacrimea.com.ua/index.php?newsid=1312, або http://ukrlife.org/main/svitlica/klass.htm - тут мені початок дуже подобається про укр.школи закордоння.
Нагадаю лише давно відоме для ялтинців: ялтинська українська школа ніяк не дочекається нового сучасного приміщення. Символічно, що у Вікіпедії вона досі представлена як "УВК "Школа-дитячий садок 15 з української мовою навчання". Як би в поточних документах та розпорядженнях не писали аж Гімназія, Вікі не бреше...

А ще сьогодні Севастопольська міська рада відмовилась виділити кошти на будівництво української школи (http://www.rus.newsru.ua/ukraine/14nov2008/nemajerosumu.html).
Хай би це було не заразне!

І ще про спеціалістів. Як би недруги не волали, що професіоналів не вистачить, навіть в наш неспокійний для іміджу укр.мови час в Кримському гуманітарному університеті, наприклад, набір на українську філологію перевищує російську. Звичайно, не всі підуть у школу: відмінники - в аспірантури, двієчники - на фірми. Але головна надія і опора держави - трієчники - таки покриють кадрові прогалини, а якщо фізруки будуть чемні, то і їм допоможуть перекласти олімпійську термінологію.

5 коментарів:

  1. ох і боляче все це читати. і наразі бачу один шлях вирішення: будувати патріотизм в російськомовному варіанті =/ бо, імхо, більша частина проблем росте з про-російщини, яку окремі політсили знову і знову використовують на свою користь.

    а в патріотичній україні збудувати повагу до власної мови буде простіше, ніж у "малоросії".

    ВідповістиВидалити
  2. Не хотіла, щоб було боляче ;)
    Дійсно, питання мови остіннім часом перетворилось на потворну гру з залученням ницих базарних інстинтків. Дійсно, патріотизм (без "ура") - явище ширше за національну мову. А ще я категорично проти того, щоб мову використовували як палку-махалку. Але ж так сталося, що саме мова є найяскравішим показником і національності, і культури, і інтелекту. Тож прийдеться її берегти...

    ВідповістиВидалити
  3. Патріотизм в російськомовному варіанті? Я не проти. Тим більше, що українці можуть дати майстер-класи зі швидкості асиміляції будь-якій нації. Але, панове, нас, українців, у Криму 25 відсотків навіть за сумнівною статистикою. І ці 25 відсотків мають вчитись українського патріотизму російською мовою з "барского плеча" месіанської культури?

    ВідповістиВидалити
  4. УКраїнська школа в Криму не повинна бути катакомбною!

    ВідповістиВидалити
  5. Доречніше цей заклик переадресувати, скажімо, до ялтинської міськради. Ні?

    ВідповістиВидалити