А я була в театрі!!!

Нарешті, після низки невдалих спроб новий ялтинський театр пробрав...

Як я кипіла та булькала після гастролей Московської, т.з. СОВРЕМЕРЕМЄННОЙ школи...

А поза тим доля розводила, то пристоїні вистави, а мене нема в місті, то я в місті, а вистави - непристойний кітч... І ось, нарешті... 

Молодий театр навідався до нас з двома виставами. Очевидно, не напишу нічого нового, бо і вистави старенькі, але для провінції все ж це дивиться свіжо.

Перша - "Дон Жуан". Дуже сподобалась візуальна картинка: костюми ніби покриті пилюкою ще з часів Мол'єра, лаконічні декорації, спеціальна прозора завіса, що додавала об'ємності. Геніальний Сганарель (Олексій Вертинський)!!! Але засмутила штучність актрис (навіть якщо це режисерський задум, все одно - потворно),  і Дон Жуан!!! Він не мав харизми. Був достатньо привабливий, самозакоханий, але без енергії. І ще багато акторів тараторили. А потім будуть говорити, що в Ялті проблема з розумінням української! Треба слово любити! І нести його, а не кидати потоки у зал. 

На наступну виставу "Маринований аристократ"я хотіла-не хотіла йти. Нічого про неї не знала. Зрештою, виявилось, що вона вразила мене більше. Вразило багато, насамперед перевтілення Олексія Вертинського, який ніби для окремих своїх ролей має запасні внутрішні осі, настільки відрізняється фізіологічно і хода, і рухи, і пози..., а ще тонкий гумор, цікавий текст. Однак найголовніше якась тонка атмосфера туги без сетиментів

До речі, склалось враження що актори їхали з установками про мовний бар'єр і отримали що хотіли, акцентуючи увагу на не розумінні. Може, я була налаштована на більший негатив, і тому публіка як раз мене порадувала. По-перше, вона була... По-друге, вона була різна, зокрема приходили українці, ялтинська інтелігенція та ін. 

А поза театром сталася зустріч з актрисою Ірмою Вітовською. В ній все виявилось несподіваним. Зовнішність (вона набагато тендітніша в житті ніж на екрані або сцені, навіть дивно, як така маленька жінка запонює собою всю сцену), внутнішній спокій і інтелігентність. Ми наступного дня зустрілись з нею і відкрили для себе дуже цікаву особистість. Про театр говорили мало - більше про політики та кіно. Та і часу взагалі було мало. А загалом лишилися дуже приємні враження, бо Ірма виявилась цікавою, активною та адекватною людиною.