суботу, 13 грудня 2008 р.

Дон Жуан по-севастопольськи

Нещодавно в Ялті гастролював Севастопольський академічний театр. Показували "Дон Жуана". В цілому не гірше за більшість вистав, що я бачила. Багато акторів, прекрасно підібрана музика. Прекрасне виконання Саганареля. Причому важко було не порівнювати з Олексієм Вертинським, однак інтерпретація, як кажуть, не гірша, а інша. Актор додавав якогось Бекетівського колориту. Було багато художніх знахідок. Непогана ідея об'єднати текст кількох епох: Мольєра, Байрона, Толстого, etc. Але мені здалось, що домінував Мольєр.  

Чомусь саме після таких вистав лишається якесь неприємне відчуття. І справа не в недороблених декораціях (про це нас ввічливо попередив сам режисер перед початком), а у загальній атмосфері фарсу. Істеричні актриси (правда, красиві), дешевий образ Дон Жуана, неприкрите бажання задовольнити всі смаки публіки одночасно (пошлість з претензією на підтекст)... Часом було таке враження, що дивишся копію картинки з М1.

 70 % вистави складається з повчальних монологів на тему моралі, що служать лише потворним фоном для аморального героя. І тоді питання: про що спектакль? Можливо, це не вина режисера, бо все закладено ще у Мольєра і дублюється у пізніших творах з більшою або меншою іронією. Але хіба у третьому тисячолітті не варт щось поміняти? Окрім лаконічних декорації, сцени, що крутиться, оголеного танцю, штучного снігу та диму і т.п.?  

З іншого боку, чого журитися. Світ так і буде повторювати одне і те саме, поки нарешті не прочитає "Камінного господаря" Лесі Українки.  Чекаю...

14 коментарів:

  1. А пригадайте який бездарний вийшов "Камінний господар" Лесі Українки у постановці київського російського театру її ж імені.
    Чекання - річ правильна, але не гріх повернутись і до Вашого Дон-Жуана - "Сім муз" вже подлрослішали і могли б запропонувати нову "прогулянку" текстом Лесі.

    ВідповістиВидалити
  2. Що ж це за Анонім такий компетентний?

    ВідповістиВидалити
  3. А я інший анонім, не такий компетентний).
    Щось не розумію я оці згадки про "Камінного господаря". Навіщо світові ще одне прочитання образу вічного ловеласа? Як на мене світ потребує гарного перекладу-прочитання Коцюбинського, або Стефаника. ?
    С.М.

    ВідповістиВидалити
  4. Боюсь, що Ви приписуєте світу невтілене бажання пізнати нашу культуру. Насправді, це нам конче потрібно презентуватись у світі. На власному досвіді знаю, що іноземні читачі можуть закохатись в нашу літературу. Але ми, напевне, замало робимо, щоб класні іноземні перекладачі взялись за наших класиків-сучасників.

    ВідповістиВидалити
  5. Я хочу лише подбати про іноземних читачів, бо не знаючи, приміром цих двох наших класиків, вони багато втрачають. Не мусово, щоб іноземні перекладачі працювали над цим, наші теж можуть про це подбати. А взагалі я говорив про Ларису Косач - невпевний, що саме з неї потрібно починати світове знайомство з нашою літературою.
    С.М.

    ВідповістиВидалити
  6. Щодо іноземних перекладачів...
    Хто для нас переклав "Гамлета"? Кочур, а тепер - Андрухович. Аж ніяк не Mr.Smit. Якісний переклад робиться носієм мови.
    А щодо Лесі Українки, то це унікальний випадок потрясаючої обізнаності як у інших так і своїй культурах. І "іншим" вона може краще ніж хто-небудь розказати про "наше", користуючись їх (загальноєвропейськими) кодами.
    Коцюбинський в моєму рейтингу найбільш придатних до культурного експорту другий. А ось зі Стефаником прийдеться попотіти...

    ВідповістиВидалити
  7. "Хто для нас переклав "Гамлета"? Кочур, а тепер - Андрухович. Аж ніяк не Mr.Smit.". Власне, про це я і говорю. Для них Стефаника повинен перекладати не пан Іваненко, а Mr.Jons. А щодо "Гамлета", то в мене таке враження, що його переклав Єрко, бо вже бачив його у продажу в дитячих магазинах).
    Крім того, щоб вивести на світовий рівень Ларису, то потрібно перестати називати її Лесею Українкою. Це те саме, якби на Заході Самюеля Клеменса називали - Марк Твен).
    С.М.

    ВідповістиВидалити
  8. А я вже купила "Гамлета" в дорослому магазині. Дійсно, Єрко прекрасно його прочитав.
    А щодо Лариси-Лесі, то я не маю комплексів. Так, Українка - ярлик, але за ним ховається складна духовно та інтелектуально література. Може, є шанс, що завдяки цьому, і в решті наших текстів шукатимуть не тільки "сльози та зорі".

    ВідповістиВидалити
  9. Та "Українка" не ярлик, а інфантильна дурість, яку нав'язала Бджілка дочці. А сама ж "єдиний чоловік" підписувалась у діловому листуванні - Лариса Косач. І тому для мене Луцький Університет ім. Лесі Українки звучить як нечуване дикунство(.

    ВідповістиВидалити
  10. Від дикунів. Є і така версія про псевдонім Лесі. Але невже так важко взяти в руки багатотомник і зрозуміти абсурдність тези, яку нам нав'язують. Найбільше дивує, звідкіля беруться отакі фанатичні розповсюджувачі міфів. Чому французи не вважають дикунством ім'я поетеси Марії Французької, а українці?... Виходить абсолютно за Шевченком: "Німець каже: "Ви моголи!" / "Моголи! Моголи!..."
    P.S. Для довідки. 90% листів письменниця підписувала Леся, 5% - псевдонімом, 5% - справжнім іменем; всі твори - псевдонімом. У колі творчих людей репрезентувала себе переважно Л.У., для малознайомих вона була Л. К. Зокрема останній опублікований лист до ГОрбачевського підписаний "Леся Українка", передостанній до жандармського управління - "Лариса Косач". Якщо вже вам так подобається - приєднуйтесь до жандармерії, але дайте право людині залишитись в історії з тим іменем, якому вона не зрадила протягом всього свого творчого життя.

    ВідповістиВидалити
  11. Псевдонім вигадала мама, коли Ларисі було 13 років. У листуванні з Франком, Кримським, Павликом, Маковеєм... письменниця підписується Лариса Косач. До чого тут статистика? Більшість листів ясна річ була написана до родини, де така "інфантильність" була завжди в пошані (особливо листи до старшого брата "кна-кна" варто бачити). У листуванні з мамою підписувалась ще і як - Зея. "Інститут зеєзнавства" - от файно би було. Випадок з жандармерією доводить, що це не була "життєва позиція" яку вона не зрадила, а було це просто - щоб потішити маму. І до чого тут Марія Французька????? Ми ж не знаємо її біографії! Підпис був "Марія, що живе у Франції", то як ще її могли назвати??

    ВідповістиВидалити
  12. І не потрібно тут цього "надмірного завивання": чому хвранцузи молодці, а українці...". Не тре. Тому що:
    1) Моя думка не відображає думки всіх українців.
    2) Не ображайте мій народ.
    3) Залиште цей "надмір" на "шевченківські вечори". С.М.

    ВідповістиВидалити
  13. Дякую. Аплодую чоловічій впертості, скрізь і завжди абсолютно впевненій у своїй компетентності. Скільки вже списів ламали науковці щодо псевдоніму Лесі Українки! То не вважаю за доцільне цитувати Забужко, Зборовську та ін.
    Найцікавіше, що скоріше всього багато в чому ми з Вами однодумці щодо культури...
    З повагою, дикунка-"зеєзнавка".

    ВідповістиВидалити
  14. Для Martiana: Пробачте, я мабуть був занадто різким.

    ВідповістиВидалити