3-4 квітня в Луцьку проходив фестиваль аматорських театрів "Блакитна троянда". Експериментували над текстами Лесі Українки.
Я багато чула міркувань про аматорські театри, що вони складають конкуренцію професійним, що вони - надія і прогрес, а професіонали вимирають та мумієзуються. Я багато бачила аматорських театрів, і не ідеалізую їх. Але якось в годину сумнівів гостро усвідомила, що актор - це не людина з дипломом "Карпенка-Карого". А значить, ніхто не скаже, де зустріти справжнє і чим воно вимірюється.
Те, що привезли ми, - це хороші тексти, які ми добряче прожили. Те, що побачили, - надихало думати. Кому це треба? Теоретично - нам, на практиці - і нашим глядачам видалось незайвим.
Цими недолугими рефлексіями розпочинаю міні-хроніку фестивалю. Організаторами були театр-студія "Гармидер", яка має тісні та творчі зв'язки з міською владою Волинським національним університетом, а відтак все було продумано та відпрацьовано до найдрібніших деталей. І хоча колективів було мало, зате увага до них була якнайтеплішою.
День перший. Не знаю точно чому, але ялтинські "Сім Муз" поставили на відкриття і то була єдина вистава того дня. Драма "Щастя" за текстами Лесі Українки, Хорхе Луїса Борхеса, Семюеля Беекта, Єжи Гротовського, Івана Малковича. Трохи ніби забагато, але вийшло досить цілісно і позачасово.
І ось повний зал - публіка найчисельніша з тих, що ми бачили. У залі неприродна тиша протягом всього дійства, а наприкінці - гучні оплески.
І далі нас хвалили, зокрема за мову (вже навіть не обідно).
День другий. Три театри поспіль. Спочатку виступав луцький "Гармидер" з "На полі крові", тоді рівненська "Плетениця" з "Йоганною, жінкою Хусовою". На завершення - вершки: "Театр у кошику" з ще однією версією "На полі крові". Окрім всього, це було й майстер-класом від професіоналів, уроком лаконічності, зосередженості на тексті та його деструкції.
Не вдаватимусь до подробиць, лише скажу, що утвердилась у своїй контр-позиції щодо О.Вергеліса, котрий з публікації у публікації впроваджує у широкі кола обивателів думку, що театру нема.
Є, і різний: розважальний, дидактичний, елітарний, експериментальний, аматорський... Хтось плаче, хтось злословить, хтось робить.
Бог поміч.
А взагалі, це - магія.
Ми були свідками, як втілилась мрія однієї людини (завжди є якась одна, основна, пасіонарна людина), яка захотіла зробити те, чого не було. На тезах, що драма Лесі Українки несценічна або заскладна для сучасників, люди захищають дисертації.
А цей фестиваль зіпсував трохи статистику.
Сподіваюсь, псуватиме і далі.
...За текстами Лесі Українки, Хорхе Луїса Борхеса, Семюеля Беекта, Єжи Гротовського, Івана Малковича...
ВідповістиВидалити1. Божевілля якесь (у хорошому значенні). І хто це все поскладав до купи? Є десь викладено (текст).
2. Люблю Пінтера. Збацаєте мені щось? :)
1. То тільки так страшно виглядає. Насправді, Борхес дав сюжет, ЛУ - суть, а решта - коштовні прикраси. Текст не викладено, бо то наша дуже інтелектуальна власність.
ВідповістиВидалити2. Замовлення прийнято :)
А що сказав Вергеліс? Що аматори є, а театру нема?
ВідповістиВидалитиВергелісу як завжди все погано. Особливо театр (до аматорів його гоголівський ніс і не повернеться). А так хочеться оптимізму! як на російських каналах ;)
ВідповістиВидалитиЩось мало тих хто цікавиться театральними ділами на Волині(... Чому фоти не попідписували? Розкажіть хто там, шо там?..
ВідповістиВидалитиНа фотках Актор, який шукає себе і намагається заповнити Порожнечу; Порожнеча, яка не дає Акторові спокій і надихає на пошуки; Театр, котрий безуспішно вдає, що в ньому Порожнечі немає, Почвари з минулого, що нагадуюсть Актору, про Театр, в якому він майже позбавився Порожнечі, актори, котрі вдають, що дійство для них закінчилось...
ВідповістиВидалитиАктор, Порожнеча... це надто мудро для мене. Імена в них є?
ВідповістиВидалитиЄ. А навіщо Вам?
ВідповістиВидалитиТипу: ось це простий електрик Жора, ось буфетчиця Клара, Хведьо матйорий таксіст... а усі ми разом "Театр ім.Хармса" :)
ВідповістиВидалитиНавіщо? Ну мені просто цікаво.
ВідповістиВидалитиХочу дізнатися, чи Ви відповідаєте моєму ідеалу актора :)
ВідповістиВидалитиНу як цікаво, то сідайте-слухайте. В нашому сільському театрі: 4 аспіранти, 1 докторант, 1 бармен, і кілька студентів різних курсів філфаку і все це під музейним соусом.
ВідповістиВидалитиНу це можна і на вашому неоновлюваному блозі прочитати :(
ВідповістиВидалитиПіймали! :) Руки до нього не доходять, так би у всіх подробицях стали знаменитими.
ВідповістиВидалитиМаєте унікальну дорожню карту прославитись і коментарях
ВідповістиВидалити...у коментарях.
ВідповістиВидалитиПросто, у Вас постійний удар на аматорському, а замітки - якийсь "державницький" наратив. Аматори пишуть інакше: після третьої банки... осйол, казйол і касалапий мішка... :)
Це правда, з наративом я бурюкалась, бо чогось писати не хотілось, а придумала, що треба.
ВідповістиВидалитиА зато фотки гарні.
Гарні.
ВідповістиВидалитиМанту - вічний, а от тілесна його оболонка з свідомістю іншої людини - ні. Бог Гіпноз мене кличе :(
:)
ВідповістиВидалитиХто грав Порожнечу?
ВідповістиВидалитиНародна аматорська акторка Ірина Карнакова.
ВідповістиВидалитиЦе Кримський історико-філологічний вас об'єднав?
ВідповістиВидалитиТакого, правда, не існує, є Кримський гуманітарний у-т. Більшість з нас, дійсно, його закінчили.
ВідповістиВидалитиНу звісно не існує. "історико-філологічний" це я про факультет.
ВідповістиВидалитиСлухайте, Ви не з СБУ часом? ;)
ВідповістиВидалитиВсе-все... Не буду більше випитувати.
ВідповістиВидалитиЗначить, таки з СБУ...
ВідповістиВидалитиПані, а навіщо Ви СБУ?
ВідповістиВидалитиБагато питаєте, немало знаєте.
ВідповістиВидалитиАле ж Ви і заінтриговані. :)
Тільки чим саме?
Завжди мав слабкість до акторок :)
ВідповістиВидалитиШкода, що не попадаю у Ваші уподобання, бо я все більше режисер :)
ВідповістиВидалитиМоже поставите кілька моїх "штук"?
ВідповістиВидалитиОт все до чого йшло! :)
ВідповістиВидалитиПрисилайте, спонсоруйте... :)
див коментар 1 підпункт 1
ВідповістиВидалитиПодарую на день народження :)
Я всіх пізнала на фото!
ВідповістиВидалитиОт би ще підписалась! :)
ВідповістиВидалити